Психофізіологічна експертиза: поточний стан та перспективи розвитку
Ключовою ланкою психофізіологічної експертизи є наявна та розроблювана правова база, яка детально регламентує заходи з організації та проведення такої експертизи. Вона охоплює різні рівні, зокрема міжнародний, державний, міжгалузевий. На кожному з них є один або кілька документів, які з певним узагальненням регламентують заходи щодо організації та проведення психофізіологічної експертизи.
Європейська модель охорони праці базується на системі мінімальних директив, які чітко визначають заходи для поліпшення безпеки праці та охорони здоров'я на робочому місці. Рамкова директива Європейського співтовариства № 89/391 / ЄЕС про введення заходів щодо поліпшення безпеки і охорони здоров'я працівників на виробництві визначає загальну концепцію безпеки і охорони здоров'я на робочому місці в ЄС і є основою для 19 індивідуальних директив по окремих сферах діяльності. Відповідно до директиви роботодавець зобов'язаний «забезпечити охорону безпеки і здоров'я працівників у всіх аспектах, що стосуються виробництва». П. 2 (d) ст. 6 цього документа підкреслює необхідність прийняття до уваги людський фактор в роботі, особливо при упорядкуванні робочих місць і гігієнічних факторів при виборі знарядь праці, а також працівників і виробничих процесів. П. 3 (b) цієї статті пропонує взяти до уваги придатність працівника до роботи, яку йому довірили з точки зору забезпечення безпеки праці та збереження його здоров'я.
На державному рівні найголовнішим документом, який регламентує психофізіологічну експертизу, є Закон України «Про охорону праці», ст. 5 ( «Права на охорону праці під час укладання трудового договору») якого передбачає її проведення: «Працівникові не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, де є потреба у професійному доборі, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи».
Психофізіологічна експертиза (далі - ПФЕ) сьогодні є складовою медичних оглядів працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, і визначаєтсья згідно п. 4.65 ДСТУ 2293:2014 як «Комплекс заходів, спрямованих на проведення одного з видів професійного добору та подальшого супроводження працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями».
Метою ПФЕ є оцінка рівня розвитку у особи професійно важливих психофізіологічних якостей (далі – ПВПФЯ), та формування за результатами цієї оцінки ПВПФЯ висновку про відповідність (або невідповідність) особи вимогам щодо можливості виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки або тієї, що потребує професійного добору.
Конкретний перелік робіт підвищеної небезпеки та тих, де є потреба у професійному доборі, наведено у відповідних актах:
- постанова Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2011 р № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», яке затверджує Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, що нараховує 26 видів робіт (додаток 2: Перелік видів робіт підвищеної небезпеки);
- спільний наказ Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 № 263/121 «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі» (зі змінами, внесеними наказом від 6 червня 1995 № 102/85).
Цим документом визначено перелік видів робіт, де є потреба у професійному доборі, та психофізіологічні показники для його проведення. Відповідно до наказу необхідним є проведення психофізіологічної експертизи для таких видів робіт:
- Усі види підземних робіт
- Робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах
- Водолазні роботи
- Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи пов’язані з підйомом на висоту
- Роботи по обслуговуванню діючої електроустановки напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи пов’язані з діючим енергетичним обладнанням
- Роботи, пов’язані з застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах
- Роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї
- Аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж
- Роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом
- Роботи, пов’язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем)
- Роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів
- Роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання
- Роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів
Відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 р № 246, ПФЕ є однією зі складових медичних оглядів працівників. Так, п. 2.13 цього Порядку передбачено, що працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи; а п. 3.2 (абзац 2) повністю повторює норму закону України «Про охорону праці» (ст. 5).
Таким чином, працівники направляються на ПФЕ перед проведенням медичного огляду.
У додатку 5 до цього наказу перераховані психофізіологічні показники, які підлягають дослідженню для загального медичного висновку про їхню придатність до виконання певних видів робіт. Відповідно, перелік психофізіологічних досліджень повинен бути включений до наказу про проведення медичних оглядів, а органи нагляду за дотриманням законодавства у сфері охорони праці, повинні здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою проведення медоглядів.
Сьогодні МОЗ ще не затвердив стандарти багатьох діагностичних досліджень (електрокардіографії, клінічних аналізів крові і т. ін.), Також не затверджені і стандарти проведення психофізіологічного обстеження. Однак це не може бути підставою для відмови від проведення зазначених досліджень. Адже Порядок організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, в якому наведені методики, показники і критерії, схвалений і рекомендований до впровадження проблемної комісією МОЗ і АМН України "Гігієна праці та профзахворювань» (протокол від 15.12.2006 № 4).
Повнота і правильність проведення досліджень забезпечується кваліфікацією фахівців, які їх проводять. На них покладається відповідальність за дотримання загальноприйнятих, науково обґрунтованих методик і процедур досліджень.
У переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, вказана посада: лікар-психофізіолог, спеціальність - психофізіологія. Згідно кваліфікаційної характеристики лікаря-психофізіолога, затвердженої наказом МОЗ України від 29.03.2002 № 117, до його завдань та обов'язків відносяться в тому числі здійснення психофізіологічного і психологічного обстеження людини, оцінка її функціонального стану і здатності до професійної діяльності, прогнозування професійної придатності до певних умов діяльності. Згідно п. 2.15 наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246, «кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок про стан здоров'я працівника, підтверджує його особистими підписом і печаткою». Отже, проводити психофізіологічне обстеження з наданням висновку психофізіологічної експертизи повинен лікар-психофізіолог, а діяльність з проведення ПФЕ як результату професійного психофізіологічного відбору відноситься до господарської діяльності з медичної практики.
Таким чином, нормативно-правові акти, прийняті на міжгалузевому рівні, дозволяють вже сьогодні проводити психофізіологічну експертизу, а загальне медичний висновок про профпридатність до певних видів робіт повинно прийматися на підставі медичного огляду з урахуванням результатів ПФЕ.
Психофізіологічний відбір і експертизу в Україні вже сьогодні проводять понад 100 спеціалізованих підрозділів системи психофізіологічної експертизи. В рамках системи з 2005 року в усіх регіонах України створені і активно функціонують кабінети психофізіологічної експертизи.
Для проведення ПФЕ застосовується єдиний сертифікований Програмний тестовий комплекс для професійного психофізіологічного відбору (рішення галузевої комісії МОЗ по сертифікації програмних продуктів та програмних компонентів апаратно-програмних комплексів медичного призначення від 3 березня 2005 року). Регіональні відділи ліцензовані Міністерством охорони здоров'я України. Психофізіологічна експертиза проводиться лікарями, які мають спеціалізацію з психофізіології та працюють за єдиними критеріями оцінки професійно важливих якостей працівника.
Спільними зусиллями провідних спеціалістів психофізіологів розроблені:
проект постанови Кабінету Міністрів «Положення про психофізіологічну експертизу працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору» (розміщений на сайті МОЗ). У ньому визначено, що психофізіологічна експертиза проводиться для працівників підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності та господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання передбачають виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору;
Проект Порядку ПФЕ (проходить узгодження);
проект Методичних рекомендацій з проведення психофізіологічної експертизи;
пропозиції до проекту закону "Про дорожній рух" стосовно психофізіологічної експертизи водіїв;
пропозиції до проекту змін і доповнень до наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246.