Нормативне регулювання

Нами було направлено адвокатський запит до Міністерства охорони здоров’я України щодо надання роз’яснень з питань ліцензування та проведення психофізіологічної експертизи. У відповідь МОЗ України повідомляє: Обов'язковість проведення психофізіологічної експертизи регламентовано статтею 5 Закону України «Про охорону праці». Пунктом 2.13. наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» визначено, що працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи. Спільним наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 №263/121 «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі», визначено конкретні психофізіологічні показники для професійного добору, які необхідно дослідити і оцінити при проведенні психофізіологічного обстеження. Відповідно, за результатами дослідження психофізіологічних показників Комісією з проведення медичних оглядів може бути прийнятий висновок про придатність/непридатність до виконання визначених робіт. Відповідно до переліку медичних протипоказань до роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України (додаток 7 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.04.2010 № 240) працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати ЛЕК висновок психофізіологічної експертизи, результати якої заносяться до відповідної графи картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду. На сьогодні МОЗ України ще не затверджені стандарти проведення психофізіологічного обстеження, проте, з метою приведення у відповідність нормативно-правових актів щодо гармонізації національного законодавства з положеннями рамкової директиви Європейського Співтовариства № 89/391/ЄЕС по запровадженню заходів щодо поліпшення безпеки і захисту здоров’я робітників на виробництві, та положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифікованою Верховною Радою України 16 вересня 2014 року, після відповідних рішень Уряду МОЗ України подасть для громадського обговорення та відповідних погоджень розроблені проекти актів. Повнота і правильність проведення досліджень забезпечується кваліфікацією фахівців, які їх здійснюють, на них покладається відповідальність за дотримання загальноприйнятих, науково обґрунтованих методик і процедур досліджень. Психофізіологічна експертиза, як результат професійного психофізіологічного добору є складовою медичних оглядів і, згідно наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246, висновок психофізіологічної експертизи повинен обов’язково враховуватись комісією з проведення медоглядів. У той же час встановлення придатності/непридатності за психофізіологічними показниками, згідно наказу, частково регламентується лише для роботи на висоті, верхолазних робіт і робіт пов'язаних з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів та роботи машиніста крану. Передбачена необхідність психофізіологічного обстеження для працівників газорятувальної служби, гірничорятувальних служб, пожежної охорони та аварійно-рятувальних служб з ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Отже, тільки частково визначаються роботи, що потребують професійного добору, проте, не визначені інші роботи підвищеної небезпеки. Також, згідно п. 1.4. Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.04.2010 № 240, попередній медичний огляд під час прийняття на роботу проводиться з метою встановлення фізичної та психофізіологічної придатності особи до роботи за визначеною професією, спеціальністю, посадою. Господарська діяльність по здійсненню професійного психофізіологічного добору і психофізіологічної експертизи, відноситься до господарської діяльності з медичної практики, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії. Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров'я»), затвердженого наказом МОЗ України від 29 березня 2002 року № 117, здійснювати психофізіологічне та психологічне обстеження людини, оцінку функціонального стану та здатності до професійної діяльності людини, прогнозування професійної придатності людини до визначених умов діяльності має право лікар-психофізіолог. Згідно п. 2.15. наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246 кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров'я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою. Отже, проводити психофізіологічне обстеження із наданням висновку психофізіологічної експертизи повинен лікар-психофізіолог. Для проведення психофізіологічної експертизи, як складової медичного огляду, суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за лікарською спеціальністю «Психофізіологія».

У розробленому проекті Порядку ПФЕ наведені вимоги до організації та проведення ПФЕ, визначені  мета, організаційні, процедурні та методичні питання, що стосуються ПФЕ, облікові форми Висновок ПФЕ та Протокол ПФЕ.

Також відображені обов'язки і права учасників психодіагностичного процесу, підстави і умови проведення ПФЕ, вимоги до закладів, що проводять ПФЕ, і до формування протоколу та висновку ПФЕ, ведення і зберігання даних ПФЕ, форми облікових документів.

Перелік видів робіт, що потребують професійного добору, наведений в наказі від 23 вересня 1994 р. № 263/121 пропонується доповнити наступними видами робіт:

14. Роботи, пов'язані з виробництвом і застосуванням шкідливих речовин загально токсичної дії 1-2- класів, речовин з гостроспрямованим механізмом дії, канцерогенів

15. Роботи, пов'язані з обслуговуванням обладнання, в якому використовується лазерне, іонізуюче чи радіаційне випромінювання.

16. Роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і ремонтом, експертним обстеженням машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (за переліком, встановленим постановою КМ України від 3 лютого 2021 р. №77).

17. Роботи, пов'язані з виконанням посадових обов'язків державних службовців.

Запропоновано також уточнити перелік ПВПФЯ, та додати такі як «Просторово-часова екстраполяція», «Зорово-моторна координація», «Схильність до ризику». В проекті методики запропоновані методи дослідження і оцінки цих ПВПФЯ.

В окремій таблиці об'єднані дані різних нормативних документів та запропоновано "Інтегрований перелік видів робіт, що потребують професійного добору, видів робіт підвищеної небезпеки, робіт підвищеної небезпеки та професійно важливих психофізіологічних якостей".

Оскільки ПФЕ, як складова обов'язкового медичного огляду, є діагностичною процедурою, вона повинна здійснюватись стандартизовано, згідно встановлених порядку, норм і правил. У сфері охорони здоров'я такі галузеві стандарти затверджуються у клінічних протоколах (згідно статті 141). Клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність.

Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення є обов'язковим для всіх закладів охорони здоров'я, а також для фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики.

На жаль, бюрократична машина Міністерства охорони здоров'я досить неповоротка, і на сьогодні ще не розроблена і не затверджена велика кількість стандартів, в тому числі й щодо ПФЕ. Відсутність стандарту - не привід відмовлятись від здійснення тієї чи іншої діагностичної процедури. Так, формально не затверджені стандарти проведення електрокардіографічного, рентгенологічного обстеження або проведення вестибулометрії, але ніхто - ні лікарі, ні пацієнти не ставлять під сумнів легітимність їх проведення.

Для діагностичного інструментарію, що застосовується при ПФЕ, як і для будь-якого іншого методу діагностики, МОЗ повинно надати дозвіл на застосування у сфері охорони здоров'я (стаття 44). За нашою інформацією, таким психофізіологічним інструментарієм є програмні та програмно-апаратні комплекси «Версія,1» і «Психолот» а також для застосовування на транспорті та в ряді інших галузей комплекси «Мортест» і «Спас-14-15».

Отже, ПФЕ може і повинна проводитись, незважаючи на деяку нормативну неузгодженість.

Фахівцями-психофізіологами уже більше 10 років здійснюються спроби подолати цю неузгодженість. За цей час було запропоновано для публічного обговорення і подання для затвердження установленим порядком декілька проектів нормативних актів, в тому числі проект постанови Кабінету міністрів України щодо введення в дію порядку проведення ПФЕ працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору. В цілому вони були позитивно сприйняті громадськістю та роботодавцями. Але постійні динамічні процеси у нашому суспільстві та суб’єктивні позиції супротиву окремих чиновників чи окремих громадських організацій (наприклад, профспілки транспортників) блокують введення в дію цих важливих нормативних актів, які можуть узгодити більшість проблемних питань організації та процедури ПФЕ. Акцентуємо увагу на визначенні статті 31 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" стосовно вимоги, що порядок медичних оглядів визначається Кабінетом Міністрів України. Тому порядок ПФЕ також повинен бути введеним в дію відповідною постановою Кабінету міністрів України.

Виникає питання: хто має право проводити ПФЕ?

Деякі керівники підприємств посилаються на листи та коментарі представників колишнього Держгірпромнагляду, у яких виключне право на здійснення ПФЕ надається установам, закладам, організаціям, що входять до Системи професійного психофiзiологiчного вiдбору працiвникiв для виконання робiт пiдвищеної небезпеки (положення про Систему затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України № 75 вiд 04.05.2005 року). Наказ Держнаглядохоронпраці № 75 зіграв свою позитивну роль у становленні ПФЕ в Україні. Проте, цей наказ не є нормативним актом (не був юстованим, оприлюдненим тощо), відповідно, не встановлює жодних повноважень чи обмежень для суб'єктів господарювання.

Позиція МОЗ України наступна: ПФЕ повинна проводитись як складова частина обов'язкового медогляду, проводити її має право лікар-психофізіолог у закладі охорони здоров'я з оформленою ліцензією на медичну практику з психофізіології.

Нормативні документи, що регламентують проведення психофізіологічної експертизи:

Закон України «Про охорону праці » від 14 жовтня 1992 року №2694-12 (стаття 5).

Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2007г. під №846 / 14/13, (пункти 2.13, 3.2, додаток 5).

Перелік робіт, що потребують професійного добору, затверджений спільним наказом Держкомітету з нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.1994 р №263 / 121.

Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (додаток 2. Перелік видів робіт підвищеної небезпеки), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р №1107.

 Питання психофізіологічних обстежень і психофізіологічної експертизи також відображені в багатьох правилах і відомчих наказах.

 

На превеликий жаль, та незважаючи на зусилля багатьох фахівців на сьогодні немає затверджених порядку та методики проведення психофізіологічної експертизи.

 

 

Частиною третьою статті 5 Закону України «Про охорону праці» визначено: «До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи».

Згідно з п. 4.25 ДСТУ 2293:2014 (введено в дію 01.05.2015), робота підвищеної небезпеки – «Робота в умовах впливу шкідливих (4.15) і небезпечних виробничих чинників (4.14) або така, де є потреба в професійному доборі (4.53) чи пов'язана з обслуговуванням, керуванням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ризиком (4.6) виникнення аварій (4.19), пожеж, загрози життю та заподіяння шкоди (4.17)».

Перелік робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, визначено у відповідних актах:

-    Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами  Кабінету Міністрів України № 927 від 10.10.2012 р., № 76 від 11.02.2016 р., № 48 від 07.02.2018 р., № 330 від 10.04.2019 р.), що затверджує Додатком 2 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки».

-    Наказ Міністерства охорони здоров‘я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 р. № 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі",  зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.1995 р. за № 18/554 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров‘я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 червня 1995 р. № 102/85, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.1995 р. за № 202/738).

-    Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р.  № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 р. за № 846/14113.

Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511 (зі змінами і доповненнями, внесеними Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.11.2007 р. № 273 і Наказом Міністерства соціальної політики України від 30.01.2017 р. № 140, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.2017 р. за № 234